Амарант (E123)
Синтетичний водорозчинний моноазобарвник, який надає продуктам синювато-червоного, бордового або коричнево-червоного відтінку. Ця добавка дозволена в ЄС з обмеженнями, але питання щодо безпечності лишаються.
Що це і навіщо додають у їжу
Амарант (E123) — синтетичний водорозчинний моноазобарвник, який надає продуктам синювато-червоного, бордового або коричнево-червоного відтінку. Його використовують у Європі лише для кольору в обмежених категоріях напоїв та ікри; він не пов’язаний із природними пігментами харчової рослини амарант.
Походження
E123 повністю синтезують з ароматичної хімічної сировини. Нафтіонову кислоту діазотують і сполучають із R-сіллю, утворюючи тринатрієвий сульфований азобарвник; продукт очищують від непрореагованих ароматичних амінів і стандартизують. Природні червоні беталаїни рослин Amaranthus мають іншу хімічну структуру.
Що кажуть дослідження
EFSA розглянула суперечливу базу: стандартні бактеріальні й in vivo тести загалом не підтвердили генотоксичність, хоча окремі дослідження на клітинах повідомляли про пошкодження ДНК за високих концентрацій. Дані довготривалих досліджень на тваринах не дали переконливих ознак системної канцерогенності; IARC віднесла амарант до речовин, не класифікованих щодо канцерогенності для людини. Для критичних довготривалих і репродуктивних ефектів NOAEL становив 15 мг/кг маси тіла на добу. Через обмеження даних і міжнародні розбіжності барвник залишається суперечливим, а дозвіл ЄС вузьким.
EFSA — Європейське агентство з безпеки харчових продуктів. Перевіряє, чи безпечна добавка, і вирішує, чи можна її використовувати в ЄС.
ADI — Допустима добова доза: скільки речовини можна споживати щодня протягом усього життя без шкоди для здоров’я. Рахують у міліграмах на кілограм маси тіла.
NOAEL — Найбільша доза, за якої в дослідженнях не побачили жодного шкідливого ефекту.
Генотоксичність — Здатність речовини пошкоджувати ДНК. Саме її перевіряють насамперед, бо це шлях до мутацій і раку.
Регуляторний статус
E123 дозволений у ЄС лише в небагатьох категоріях і за визначених максимальних рівнів. EFSA встановила ADI 0,15 мг/кг маси тіла на добу виходячи з NOAEL 15 мг/кг і коефіцієнта 100. У США барвник заборонений, тому міжнародний статус різниться. Дозволені європейські застосування не слід поширювати на інші продукти.
У яких продуктах трапляється
У нашому каталозі 3 продукти із цією добавкою.
Завантажуй додаток і перевіряй продукти прямо в магазині.
Часті запитання
Чи шкідливий амарант?
Ця добавка дозволена в ЄС з обмеженнями, але питання щодо безпечності лишаються. EFSA розглянула суперечливу базу: стандартні бактеріальні й in vivo тести загалом не підтвердили генотоксичність, хоча окремі дослідження на клітинах повідомляли про пошкодження ДНК за високих концентрацій. Дані довготривалих досліджень на тваринах не дали переконливих ознак системної канцерогенності; IARC віднесла амарант до речовин, не класифікованих щодо канцерогенності для людини.
Чи натуральний E123?
E123 повністю синтезують з ароматичної хімічної сировини. Нафтіонову кислоту діазотують і сполучають із R-сіллю, утворюючи тринатрієвий сульфований азобарвник; продукт очищують від непрореагованих ароматичних амінів і стандартизують.
Навіщо E123 додають у їжу?
Амарант (E123) — синтетичний водорозчинний моноазобарвник, який надає продуктам синювато-червоного, бордового або коричнево-червоного відтінку. Його використовують у Європі лише для кольору в обмежених категоріях напоїв та ікри; він не пов’язаний із природними пігментами харчової рослини амарант.
Джерела
- Scientific Opinion on the re-evaluation of Amaranth (E 123) as a food additive Ключова EFSA-переоцінка встановлює NOAEL, ADI 0,15 мг/кг і чинні токсикологічні висновки.
- Genotoxicity testing of the food colours amaranth and tartrazine Надає експериментальні дані щодо суперечливих результатів тестів амаранту на генотоксичність.
- Azo dyes in the food industry: Features, classification, toxicity, alternatives, and regulation Пояснює виробництво, технологічні властивості, метаболічне розщеплення та ризики азобарвників.
Оновлено: 22 вересня 2026